Днепропетровский Клуб Велосипедистов

Ну ось і пережили ми зиму знову - а ЩО з нами станеться... Втім - ХТОСЬ і не пережив, наприклад мій двоюрідний брат Вітя 1967 року народження... Нехай царствує... От ЩО значить НЕ кататися на вєліку... Ну досить про печальне!
Недовго думаючи, я придбав квитки на потяг № 40 Київ-Севастополь до Бахчисарая на 29 квітня 2012 у плацкартний вагон № 9, 13 і 14 місця. Оскільки спортивні велопоходи мені якось остопротивіли - мало бачиш і багато потієш - ЦЕЙ ВП планується коротким, 6 травня поїдемо назад - хто захоче. Хто НЕ захоче - залишиться в Криму хоч би і на всеньке літо!
Основною метою походу бачу дихання на повні груди кримськими свіжими вітрами, відвідання печерних міст Чуфут, Ескі, Мангуп, Киз, ну і всього, що трапиться на дорозі.
Повідомив про придбання квитків двох Алл, Саню, Галю, Катю, Аню, Вову К, нехай думають...
Ну і ви теж думайте!!!
Квитки тепер почали продавать за 90 днів - УкрЗалізниці сподобалось довгострокове кредитування населенням Укрзалізниці - можливо скоро будемо оплачувати майбутні поїздки за півтора-два року ДО поїздки - а чому би і ні!!! - то місць на кримських поїздах на травневі свята УЖЕ НЕМАЄ - так що покваптесь не встигнути і пропустить насолоду субтропічним кліматом весною 2012 року.

Ох і похід у мене вийшов - З А К А Ч А Є Ш С Я !!! http://vk.com/album85718499_157044483 Настільки комфортний, легкий, пізнавальний і сонячний - думаю я остаточно сформувався затятим велотуристом-гедоністом! Кількість учасників обмежив до Д В О Х - я і ЛюЛю. Що може бути прекрасніше?!? Любов до великих груп в походах залишилася в минулому. І, здається, завершився процес орієнтації Командора на одну жінку. Прикольно... Чак, мудрий Чак спитав: "То ти знайшов Гармонію?" - і я щиросердо відповів "Так, я знайшов Гармонію".
Да, але повернемося до велопоходу. Оскільки моя група була мінімальна - то виявилася абсолютно керованою і зразково динамічною. Припхалися ми - як завжди - в Бахчісарай, підтяглися до входа в баку Чуфут-Кале - але вєліки до Свято-Успенського монастиря НЕ ПОКОТИЛИ - залишили внизу, біля ятки милого татарина, у якого попили каву. Піонерський вхід на Чуфут - нелегкий, ЛюЛю з превеликим трудом вишкрябалася на вертикаль - Алла Б. і Марго її зрозуміють... Ну а далі все - як по маслу.
Ще одне ноу-хау застосував у цьому поході - "сієстний марш" - така бомба - ви собі не уявляєте!!! З 12.00 до 18.00 - коли нестерпна спека - ми обирали затишний куточок біля річечки - і насолоджувалися солов"їними піснями і журчанням водички. Виявляється - у Криму повно чудових чистесеньких річечок: Бельбек, Чорна, Кача і два десятки інших, і я, як особливий любитель води, що повільно тече - щиросердо  насолоджувався тихим плином води...
Бельбеку - співаю славу тобі! Біля мосту через твої світлі води в районі Красного Маку я простояв ніч і півдня - хотів переднювати - та ЛюЛю покликала в дорогу! ЯКА там трава!!! По пояс!!! ЯКІ там солов"ї - ну прямо шалені!!! ЯКЕ там благодатне місце - просто неможливо передать!!! І ніхто про нього не знає - бо місце АБСОЛЮТНО не відвідуване!!!